Історія свідчить, що хвацькі гуцульські парубки хапались спочатку за трембіту, а вже потім за бартку, кріс чи чарку. Залежало від приводу, бо її таємничо-божественний голос, що його чутно на відстані до 10 км, кликав і до отари, і до вечері, і надерти чуба ворогам на кордоні, і дати лиха закаблукам на весіллі. Тому і має трембіта культовий стасус, ще й кориться не всім: жінкам, наприклад, трембітати зась. Гуцульський стандарт — три метри. Але трембіта-королева, яку зробив народний майстер Михайло Тафійчук, має завдовжки 9 м 22 см і визнана найбільшою у світі. Побачити її можна в етнопарку «Гуцул Ленд» в Буковелі на Івано-Франківщині, упорядники якого і замахнулися на світовий рекорд разом з телепрограмою «ТСН» та за підтримки Національного Реєстру Рекордів України. Тож як побачите трембіту-рекордсменку, не біжіть до неї з криками: «Дай-но і я дуну!». Поталанить, якщо потримаєте, адже щоб на ній зіграти, навіть досвідченому трембітареві знадобляться щонайменше ще два помічники.
